Хімічна скарбниця

КАЗКА ПРО ЙОД

У хімічному царстві, за тридев'ять земель, в давні часи жив і працював сильний і слабкий, добрий і злий, веселий і суворий народ – хімічні елементи.

Якось мешканці цієї держави вирішили влаштувати пишний бенкет. А яке свято в казковій країні обходиться без фей-чарівниць? Кожній феї надіслали запрошення, на яке вони з радістю відгукнулися. Не відповіла лише одна, стара-пре­стара, але могутня чарівниця. Та вci виршшли, що вона заснула міцним сном на найближчі 100 років. Проте її просто забули запросити.

Яке це було свято! Бенкет був надзвичайно пишний. Кожна з чарівниць обдаровувала родину елементів чудесними дарунками:

1 – Я дарую вам щастя бути завжди потрібними людям.

2 – Ви матимете здатність підтримувати життя живого

3 – Ви будете необхідні людям у складі харчових продуктів.

4 – Ви забезпечите розвиток науки і техніки.

5 – Без вас не обійдуться жодні ліки.

6 – Ви станете необхідними людям у побуті

7 – Я дарую вам дружбу, щоб ви могли мирно взаємоіснувати і творити добрі діла

8 – А мій дарунок – взаєморозуміння і взаємопідтримка.

9 – Ви володітимете мистецтвом творити тільки добро, приносити тільки користь і залишати по собі мир.

Раптом відчинилися двері. У самий розпал балу з'явилася стара, всіма забута фея.

Зла фея ─ Ви станете горем для людей, бідою для Землі! Все, чого ви торкатиметесь, перетвориться на попіл. Ви потрапите до рук невігласів і разом з ними знищите усе живе! Науку, що вас вивчатиме, заборонять, а вас і забувати буде нікому! Нічого не залишиться!...

Всі полякались. Тоді виступила чарівниця, котра ще не висловила свого побажання. І хоч зовсім знешкодити злі чари їй було не під силу, проте, вона намагалася пом'якшити їх

10 - Хай королівство спіткає не смерть і забуття, лише невеликі тимчасові негаразди, Хай наука хімія лише тимчасово перебуватиме в руках невігласів. А у країні елементів знову запанує порядок і лад. 

Зла фея – Япокидаю ваше збіговисько. Можливо, я й піду від вас назавжди, але тоді я повинна забрати із собою один хімічний елемент, той, що ви віддасте самі. 

Вередлива стара дуже вciм набридла, i мешканці казкової країни погодилися з її вимогою. Почався вибір.

N - Без мене не буде врожаю.

Са – А я роблю кістки міцними!

О - Без мене жодна жива істота не зможе дихати!

Н - Я входжу до складу води. А вода – це життя. Без неї ніяк.

Р - Я впливаю на здоров'я зубів і живлення мозку!

Nа – Без мене не працюють клітини.

Fе – А я – у складі гемоглобіну крові!

Мg – А я – у складі хлорофілу, без якого не було б зелених рослин.

I ось дійшли до Йоду.

Hixтo з мешканців країни не мiг пригадати, навіщо він потрібний, вирішили саме його віддати старій. Даремно одна з фей умовляла не робити цього, але нixтo не звернув уваги на її слова.

Стара фея сплеснула долонями й зникла, але разом з нею по всій кpaїні з води, повітря, грунту, продуктів харчування зник i Йод.

Свято закінчилося. Мирно існувала країна елементів і світ людей. Все було, як напророчили добрі чарівниці, їх бажання справдилися. Минав час, вже й стало забуватися страшне пророцтво злої чаклунки... Але що це? На шиях. людей стали рости гулі, що утруднювалн дихання, серце скорочувалося вдвічі швидше. Різка втома охопила людей, вонн постійно відчували, шо мерзнуть. Пальці рук так тремтіли, шо з них усе падало. Люди стали дратівливими й злими. Mісцевi лікарі нічого не розуміли й по­кликали колег з інших країн. Висновок був однозначним — нестача Йоду в організмі і лише після цього всі загадали фею, яка просила не віддавати Йод злій чаклунці. Саме відсутність йоду призвела до дивних хвороб.